За роками| Мене поїла липа медоцвітом |
|
Мене поїла липа медоцвітом, Червневий вітер віяв тополиння... І я ковтав той подих разом з світлом, Я пив, розріджене хмарками, небо синє. Після грози очищене повітря. Вчорашній дощ ґрунти налив сльозами, Завжди зі щедрістю, приб’є додолу, й зникне Той пил, що позавчора біг за нами. По дню поля пишнішими ставали. Солодкі трави, жовто-сині квіти… Їх вітерець примушував тремтіти, Цілуючи гладенькими вустами. 10.06.2009 року |