Фотогалерея
Опитування
Вхід
Незрозуміла нам свобода |
Бомжі. Бездомні, безпритульні, На вигляд не зовсім розумні, В обносках, запах специфічний, Життєвий шлях такий трагічний... Численні травми, спухлі лиця, Аж гидко інколи дивиться, Вони не ми, вони інакші, Є трутні, є і не ледачі... Авжеж, не сіють і не косять, По смітниках баули носять, Ретельно все перебирають І у свої сумки складають Харчі, папір, пляшки, об’їдки, Усе, що треба для прожитку. Вони, звичайно не шикують, Та ті, хто робить – не бідують. Своє життя, свої закони, Свої плітки і заборони, Свій хліб, що щойно відшукали, Свої під’їзди чи підвали... Не велетні, але й не гноми, Їх не приваблюють хороми, На ситий цеп не змінять зроду Незрозумілу нам свободу... |