Промовив пасажирам капітан. "Не так вже й довго на землі живемо, Щоб поспішати – ризикуючи життям." Стривожені думками пасажири Із часом – задоволення відчули: – Ми ще до Роксолани не сходили... Ще пара днів у казці – у Стамбулі! Через два дні – вперед, у Чорне море, У Золотому Розі майже штиль. Ми знову вийшли на морські простори, Й відчули силу чорноморських хвиль. Циклон, що мав піти, не схаменувся. Почувши тих, хто не бажає штилю... Майже пройшов, та різко повернувся, Відверто показавши свою силу! Гойдало так, що душу відіймало. До Бога із молитвою звертався... І я пізнав, що значить вісім балів. І уявив, що буде у дванадцять... 13-15.12.2009 року
Рубрики: Коли природа чиста і п´янка
Здравствуй, осень! Попрощаемся с зеленою листвою. Скажем лету: «Благодарствую за теплые деньки!». Скоро небо перестанет будоражить синевою, Смолкнут птицы, и растают золотые мотыльки.
Детальніше...
Рубрики: Хотів би щось змінити
Віршовані рядочки, напевно, щось інтимне, Про віру і надію, про зрозуміле й дивне. Писав. Стидався, часом, читати, показати, Але не зміг надалі їх у собі тримати.
Детальніше...
Рубрики: Поету все дарують небеса
11.01.2014 года 09:03
Рубрики: Російською | Я думав про кохання
Рис. мальчика Вити 48 лет.
У попугая Гоши, клетка с открытой дверью.
Голос правдоподобный, разных окрасок перья.
Часто шалил, проказник, все ему «с рук сходило».
Был любопытен Гоша, влазил везде «без мыла»...
В тему или не в тему, Гоша давал советы.
Гошу, за эту дерзость, часто лишали света.
Как-то безлунной ночью, зрительских благ лишенный,
Слушал стихи в кровати, что переходят в стоны...
И прошептал хозяин, в клетку с открытой дверью:
«Ляпнешь чего, мерзавец, повыдираю перья!»
Но в день рожденья тещи, все повторил до звука.
Лысым, оно прохладней, но без приколов – скука.
03.06.2013 года 09:52
За роками
