Рубрики: Російською | Хотів би щось змінити

Мир таков как он есть: руки в ноги и жги!

В нем политика – старая мерзкая сводня.

Большинство в соцсетях прожигают мозги.

Но меня это вовсе не бесит сегодня.

В ком-то столько понтов, что не ест и не спит

А ещё больше фальши, притворства и спеси.

Кто-то в этом живёт, кто-то съехал с орбит.

Но меня это больше ни капли не бесит.

За окном разорались бродячие псы.

Видно холод собачий и время такое

Кто-то, в спешке, забыл, в ложе, честь и трусы.

Кто-то бесится. Я совершенно спокоен.

И казалось бы, вот я свободен, совсем.

Одиночество лечит. Кому что не ясно?

Есть внутри, есть снаружи, но ясно не всем.

Да и это не бесит меня. Це – прекрасно!

08.10.2019 года 23:21

Рубрики: Поету все дарують небеса | Російською

Улетает обгаженный год.

В этот раз, голубь курит в сторонке.

До сих пор слышен смрад в перепонках:

«Кто избрал? Он такой идиот!»

Не застелена утром постель,

Тредий день что-то в мусорке тлеет.

До весны бы! А там потеплеет.

Пережить бы мороз и метель.

Спустим пар, ну хотя бы на треть.

На дверях образа и подковы...

И вопрос: что ты сделал такого,

Чтобы чью-то улыбку согреть?

И ответ...

30.12.2019 года 10:13

Рубрики: Поету все дарують небеса | Російською | Я думав про кохання

Осенним дождем продолжается лето.

Рассветы, закаты, закаты, рассветы.

Касание пальцев, рывки и полёты...

Тепло от объятий. Ты тоже не против.

Быть может назвать эти танцы любовью?

Прошу об одном: никогда не заёбуй.

Наполнены губы остатками света.

Конфеты и кофе, текила, конфеты.

Солёности моря, креветки и пиво.

Активно, спокойно, активно, сонливо.

Я знаю, что часто бываю зазнобой.

Прошу об одном: никогда не заёбуй.

И каждый запомнит: закаты, рассветы

Текилу и кофе, прогулки конфеты.

Растаяло лето и осень растает.

Есть все, что мне нужно. Тебя не хватает.

Не веришь, я знаю. Ты просто попробуй.

Прошу об одном: никогда...

24.08.2020 года 12:55

Рубрики: Я думав про кохання

Дівчатка, що під сорок, за сорок і ще трішки...

Свіженькі, навіть надто, стрункі, доволі, ніжки.

У пелині – достатньо, у голові – порядок.

Частенько червоніють від надзвичайних згадок.

Дівчатка, що під сорок, за сорок і так далі.

Охайно зберігають всі тонкощі, деталі

Тих слів, що гріють душу. Всіх дотиків і рухів,

Усіх яскравих злетів у розмаїтті звуків...

Вони не мають намір – твоє забрати небо!

Вони чудово знають, що можна і як треба...

Напевно їхня сила не в довжині спідниці!

Дорослії дівчатка – розкішні молодиці.

10.10.2012 року 16:33

Рубрики: Російською | Хотів би щось змінити

На сегодня билеты проданы. День ушёл.

Остаётся ночная сценка и сны в безцветьи.

Ты искал себя целый день. Ну и как? Нашёл?

Ты в партере сидел? На сцене? Бухал в буфете?

А в гримёрке давно накрашены там и тут.

И сценарий прочитан, и роль, в мелочах, понятна.

Если сам не пойдёшь, пожарники отведут.

На руках оставляя, от скрюченных пальцев, пятна.

Ты играл свою жизнь прекрасно, ты врал как мог.

Все страдания, взлёты, любовь, мотыльки, потери...

Но Творец не фраер, он знает всё! И каков итог?

Зал поднялся, похлопал, а после сказал: «Не верю!»

И заплакал.

28.06.2020 года 21:26

Рубрики: Поету все дарують небеса | Я думав про кохання

Три дні весна заглЯдає в вікно.

Рілля ковтає залишки зимові.

І як казав колгоспник у кіно:

«Пальне залите і плуги готові!»

Сірко в господі. На столі в Сірка:

Півлітра, шинка, банка помідорів,

Дружина поряд, не аби яка,

В хліві порядок, чисто у коморі.

І хочеться, і проситься, й пече...

Усе, як кажуть, на низькому старті.

Перехрестився, зиркнув за плече

І вжив, і з'їв, і не лишив на скатерті

Ні крихти.

03.03.2021року 03:42

Рубрики: Поету все дарують небеса

Все дратує? Життя гівно?

Особливо коли бухнячиш?

Ти усім і за все віддячиш.

Спліснявілий сюжет, в кіно…

Ти розумний, освіта, фах...

А навколо одні барани,

Легко вводяться у оману.

І ніхто не промовить: «Fuck!».

Тільки світ то не прірва, ні.

Мозок трішки напруж, в останнє!

Хто шукає любов – в коханні,

Хто шукає лайно – в лайні,

Обирай.

16.02.2018 року 07:44

Рубрики: Я думав про кохання

Осінній ранок заглядає в душу,

Розносить вітер листя і сміття.

Подостигали яблука і груші.

І деякі птахи від нас летять.

А що в душі? То гаряче, то зимно,

То тихо, то собаки скавучать.

А у житті все рівно, все незмінно

І випито за тиждень літрів п'ять.

Вже і грибів назбирано у лісі,

Насушено і юшка в животі.

Щось діється у моїй сивій «стрісі».

І спогади вриваються, не ті...

Але п'янкі...

27.09.2020 року 10:57

Рубрики: Російською | Хотів би щось змінити

Оставьте мне немного пустоты.

Мне пустоты всё время не хватало.

Был целый Мир, а в Мире я и ты,

И эта пустота нас окрыляла.

Оставьте мне немного чистоты.

Я знаю, что вокруг не мало грязи.

Но там, где взгляд и помыслы чисты,

Нет места для предательства и мрази.

Оставьте время. Просто циферблат

Считает годы, месяцы, минуты...

Которые идут, бегут, летят...

И превращают умных в ебанутых.

Оставьте миг...

18.09.2020 года 22:36

Рубрики: Російською | Хотів би щось змінити

В природе тоже есть свои весы,

Без расовых намеков, безусловно...

Истошно брешут дворовые псы,

На чистокровных.

30.11.2017 года