Рубрики: Поету все дарують небеса | Російською

Ты когда-то кому-то дала.

И конечно же это запомнится.

И конечно же ты не любовница,

Хоть старалась на кромке стола.

Муж, конечно козел, как у всех.

Как у всех хочет секса и пьяница.

Ты дала, ну а что с тобой станется?

Один раз это вовсе не грех.

Один раз это проба пера.

Не сказать, что тебе было здорово.

Выбирала минуту, которого

Собиралась любить до утра.

До утра не сложилось любить.

Да, разок, тебе правильно помнится.

Так какая ты нафиг любовница?

Однодневка? Ну да, может быть.

Это видимо повод расстроится?

Или повод опять повторить?

19.02 2019 года 23:43

Рубрики: Російською | Хотів би щось змінити

Я быть может, что-то скажу не так.

Только как сказать, ну скажи на милость?

Мне соседский пес разорвал пиджак,

А сосед заржал, мол, тебе приснилось.

Он нагадил мне на половичок,

Постоянно в лифте по центру лужи.

Он привык видать, что весь мир толчок.

А сосед заржал: "Ну кому ты нужен?"

А сегодня свежестью пахнет дом.

Пусть на пару дней, но почище стало.

Не злорадствую. Разве дело в том?

Завтра мой сосед заведет шакала.

20.02.2017 года 22:55

Рубрики: Контркультура | Російською | Хотів би щось змінити

Я так долго молчал, но сегодня прорвало.

Несомненно стошнит воротящих ебало.

«Ты пиит и обязан вещать толерантно!»

Я пытался сначала, но им непонятно!

Не понятно не всем, многим было не ясно,

Что к кормушке идут, в основном, пидарасы.

Их совсем не ебёт как живёшь, чем ты дышишь.

Ты налоги плати и сноси себе «крышу».

Но уйдёт эта осень и выборы канут,

Избиратели смоют тонны жидкого кала.

Снова цены растут и дороги в заплатках,

Проституткам в кормушку подкинут десятку,

Всё по кругу...

20.10.2020 года 22:53

Рубрики: Російською | Я думав про кохання

Согласен, сочиняя этот стих,

Я не на шутку головой рискую.

Я очень свою женщину люблю,

Но тут – тыдыньць! и хочется другую.

Ну не пацан, не тридцать лет назад.

Выпендриваться вовсе не хочу я.

Во всем мне моя женщина мила,

Но как магнитом тянет на другую.

Уже давно закончилась весна.

И по ночам давно спокойно сплю я.

И в сексе моя женщина – огонь!

Но хочется попробовать другую.

Совсем я не подорванный самец.

Меня рекорды не интересуют.

И не «ходок» я, вовсе не «ходок»,

Но тянет, ох как тянет на другую.

Девчонки, вам такого не понять

Поверьте, и меня интересует

Зачем вы все прекрасны, вашу ж мать!

Поэтому и тянет на другую.

07.10.2017 года 08:05

Рубрики: Поету все дарують небеса | Російською

Время лечит? Аптечной пылью?

Может доктора, с тёплым словом?

Нет, десертом, с его ванилью,

Запивая ведром «сухого».

Напиваясь хмельных рассветов,

Отдаваясь осенним ливням,

Вспоминая шальное лето,

В бесконечных ночах, интимных.

Серебро на висках и выше,

Подрастает живот и печень...

А внутри кто-то резво дышит.

Ты уверен что время лечит?

24.10.2018 года 22:42

Рубрики: Я думав про кохання

Повідом мене де ти. Ні не треба казати,

З ким, що робиш, які в тебе плани на дати.

Чи не дати, чи просто безмежні години

Ті, коли ти не поряд, що катують і нині..

Вивертає і крутить, ще й колотить невпинно,

Не поденно, повір, саме так – щохвилинно!

Все летить шкереберть, не тримають долоні,

Ще потужніше сріблом вкриваються скроні.

Не кажи мені з ким ти, я повторююсь знову

Маю знати єдине: все у тебе чудово.

05.09.2018 року 04:12

Рубрики: Я думав про кохання

Малює в небі напівкола зірка

Життя малює в серці світло й тіні.

Ти відкриваєш поетичну збірку.

Там майже все, майже усе про тебе.

І серця, геть надмірне, клекотіння,

І у коханні вічному потреба.

Читаючи, ти думаєш: «О Боже,

Оце його кущами десь носило...»

Відхрещуватись, начебто не гоже.

На крайці леза з совістю своєю…

Бо ти безсилий втриматись, безсилий!

Від лагідного дотику до неї.

Можливо посміхнешся, без сарказму

Можливо, навіть сивина здригнеться,

Бо лиш вона, лише вона щоразу

В долонях твою душу колихала,

Тримала у обіймах твоє серце.

Вона тебе, єдиного, кохала.

Тепер не сердься.

02.06.2018 року 18:52-20.07.2021 року 19:11

Рубрики: Рідною | Я думав про кохання

Я тобі подарую геть все, все що маю,

Я блукав, якось, колом і швендяв «по краю».

Пролітав над полями, озерами плИвав,

Ти була недосяжна, така горделива.

Подарую усе: і світлини, і вірші,

Свій нестримний політ, плазування неспішне,

Кольоровії сни, чорно-білі безсоння,

Не зважай на мої, сріблом виткані скроні.

Подарую дощі, і веселку барвисту,

Всі блукання лісами і стомленим містом,

Всі зірки, всі сузір’я безкрайнього неба...

Я тобі подарую! А то тобі треба?

05.07.2021року 12:33

Рубрики: Російською | Я думав про кохання

Откажи мне. Не сегодня и не завтра.

В кабаке отдельный столик закажи.

И на ужин. Ну не хочешь так на завтрак

Напои меня, а после откажи.

И не стоит напрягать пучок извилин

Чтобы, как-нибудь, с издёвкой, отомстить.

Ты не парься, распусти по шире крылья.

Откажи мне, просто, если нечем крыть.

Я наивный буду думать что сегодня

После ужина, а может быть и нет,

Ты придешь ко мне, ко мне придешь в исподнем

И врасплох застанешь, сделаешь омлет...

Обними меня, я научу как надо

И дрожи в моих объятиях, дрожи...

Я возьму тебя красиво, как награду.

Откажи мне, не сегодня откажи.

Рубрики: Контркультура

Я не був на Майдані, в мене діти й робота.

Та такого як я пошукай патріота.

Я волав в телевізор, мало аж не посинів:

"Банду геть! Банду геть! Банду геть з України!

Бачив як один дурень виклянчував кулю,

Бачив як на коляскє прийшла баба Юля.

Я тоді ще все знав, я кричав, я не марив:

"Треба банківську брать! Треба зека на нари!"

Я б звичайно поміг, я вже був на приколі,

Але саме тоді ми свиню закололи.

І як завжди промєдлілії, знов нє успєлі,

Тож гарант з награбованим втік до рассєї.

І тепер я слідкую, встаю дуже рано,

Щоб ніхто українців не ввів у оману.

Перепощую пости, такий собі вітязь.

І благаю: "Покращенці астанавітєсь!"

26.02.2019 року 09:2З