Рубрики: Я думав про кохання

Сонце засне, укрите зимовим пухом.

Вікна потроху згублять свої вогні.

Звісно, що лестить бути найкращим другом.

Тепло від тої дружби тобі й мені.

Ніч загортає всіх у свої обійми.

Більшість пірнає в дуже глибокі сни.

Дружба найкращий скарб у життєвій скрині.

Тільки замало дружби тобі й мені.

Що то за світло, що не дарує спалах?

Що то за промінь, що не кидає в жар?

Що то за дружба, що тої дружби мало?

Певно то просто шлях до нічних примар.

Як перетнути цю неприступну смугу,

Що не дає заснути тобі й мені?

Дуже приємно бути найкращим другом.

Але ж коханим бути то краще! Ні?

24.12.2017 року 20:36