Рубрики: Присвята | Я думав про кохання Дарую філіжанку, народжену майстрами, Щоб втілювати мрії з повільними ковтками... І той п’янкий нектар, що з неї будеш пити, Раптово нагадає, як солодко любити...
Як вимовити вірш, чекати лист до ранку, Пригадуючи світлі, незаймані світанки... Як пережити ніч, чекаючи спокуси, Чекаючи кохання… Хіба так хочеш – мусиш…
28.04.2010 року |