Фотогалерея
Опитування
Вхід
Був вечір |
Був вечір, соловей співав. Запізнювалась. Він чекав В садку під кручами Дніпра. Прийшла, і від душі дала Сорочку, вишиту із льону. Він цілував її долоні Так ніжно, що вона тремтіла, І відчула, що має крила... А серце вилітало зовні, Була в солодкому полоні. Їй так в ту мить було чудово, Що не могла промовить слово... Лиш вітер в чистім полі знає, Як палко він її кохає, Бо бачив погляд, чув пісні, Слова зізнання уві сні. 17.08.2008 року |