Рубрики: Контркультура | Рідною | Хотів би щось змінити

Весняний день не пахне чистотою.

Потроху місто робиться пустим.

Я не біжу. Я осторонь постою,

В моєму місті, звісно, зрісся з ним.

Підводжу до вокзалу майже мовчки.

У кожного своє, одне життя.

І потяги їх довезуть до точки...

А потім, мабуть, буде каяття,

На кшталт: я втік, втекла, роздерло душу,

Ви там, під співом вибухів гармат...

А я кажу: всяк робить, що він мусить,

А в глибині скрегоче ніжний мат:

Іди ти нахєр рускій, бля, солдат!

04.03.2022 року 23:21