Рубрики: Рідною | Я думав про кохання

А що тобі лишилося від нас?

П'янкі обійми, пестощі до сказу...

І зустрічі – осяяний екстаз,

Не раз, не два, а небокрай, щоразу.

А що мені лишилося? Лиш ти.

Твій подих, погляд, дотик неймовірний.

Мої віршами виткані листи,

Твої сумління, чесний чи не вірний.

А що тобі лишилося? Іти,

Шляхами, що пророчені та чисті.

Осінній вітер, пошепки: "Лети,

В яскравім, різнофарбному намисті.

Даруй тепло".

31.10.2021 року 19:36