Рубрики: Контркультура | Поету все дарують небеса | Рідною | Я думав про кохання

Слова сховалися в куток,

Думки сховалися під лавку.

Йому би пристрасті ковток,

Але високі, надто, ставки.

Він знав, не буде як колись.

Вона пірнала у надії.

Колись все буде заїбісь,

Але то мрії, мрії, мрії...

Все заїбісь.

17.06.2021 року 22:21