Рубрики: Поету все дарують небеса

У солов’я забрали хвіст і вуха.

І став ніяким різнобарвний гай.

Сказавши: «Ну а нащо тобі слухать?

Лишили ж дзьоба з голосом – співай!»

- Ну добре вуха, пережити можна.

А нащо ж вам мій сірий куций хвіст?

- А щоб не втік, співучая худоба!

Тебе два тижні як вербує ліс.

І з того часу, цвантарная тиша

У тім гаю вселилась на віки.

Лиш вітер дичку інколи колише,

Або поодаль заревуть бики.

Бики ж ревуть?

24.09.2018 року 17:01