Рубрики: Я думав про кохання

Місяць світив на трави і на асфальти.

Тепло, неначе літо прийшло на чай.

Безлюдь. Навколо тиша і лише я й ти

Вскочили у обійми, у справній Рай.

Щирі серця клекочуть, немов скажені,

Розум злетів із рейок, побіг у гай.

Жадібно хлепчуть кисень мої легені.

Зараз розірве в дрізки, але нехай...

Кажуть: кохання хибне, воно - примара,

Раптом, поцупить серце і утече.

Тільки мені – байдуже, принаймні зараз.

Хочу того кохання, нестримно, ще!

Місяць пробіг як спринтер чотири кола.

Дійсно змінив суттєво життя моє.

Дійсно я був щасливий так, як ніколи...

Дійсно, було кохання. Було... І є.

24.05.2018 года 00:33