Коли корявий кіл стирчить у твоїй спині, Коли ганьба і безлад у ліжку і в країні. Коли ти пишеш стогін, коли ти на межі, І думи не несуться в надщербленій душі...
Коли один у полі, а воювати – треба, Коли тобі на лоба не сипле манна з неба. Коли тебе не тягне в палкі обійми дівки, Не додають натхнення два гранчаки горілки...
Ти маєш розуміти – прийшов капець до хати, І лікувати пізно, пора – оперувати! Схопив гомілки в руки, втягнув живіт до спини! Гайда до розбудови квітучої країни!