За роками| Не високосний, двадцять восьме |
|
Не високосний, двадцять восьме, Десятка з мінусом надворі. На ковдрі розсипає сонце Дрібні, але яскраві зорі. Так затишно і, десь, гаряче, Під ринвою струмок клекоче. Прощається зима і плаче, Піде не скоро, неохоче... Веселий галас за спиною, В садочку метушаться діти. А я... уже живу – весною... Десь підсвідомо пахнуть квіти. 28.02.2011 року |