За роками| Після слова |
|
Після слова «іди» починається рух в порожнечу, Закриваються очі, щоб тримати холодну сльозу. І не має думок, мозок – сіре і зморщене лечо... Замість слів - дріботіння... і на дно, бо відрада внизу. Після слова «пробач» відчиняється зморене серце, Сива пам'ять зрізає пласт гірких непотрібних думок. Всі недбалі слова викидає в іржаве діряве відерце. І у тебе є шанс на новий, більш розважливий, крок. Після слова «твоя» - ти уже не ідеш, ти літаєш, Зігріваєш собою холодний навколишній світ. І не треба пояснень, ти усе розумієш і знаєш. Ти прибудеш в коханні скільки випаде радужних літ. 16.12.2010 року |