За роками| Митець живе, не тліє, не старіє |
|
Митець живе, не тліє, не старіє, Якщо його тепло когось зігріє. Якщо вогонь несуть його долоні – Він світиться зсередини і зовні. Якщо не забирає, а дарує, Якщо не лицемірить, як цілує, Якщо любов у серці і відвага, А у душі – порядність і повага... Якщо він нищить чистим словом хтивість, Не підміняє честь і справедливість. Коли він не ганьбить папір брехнею І не торгується із совістю своєю... Митець живе, коли вуста відкриті, Коли не прагне бути при «кориті», Лікує словом душі свого люду... Тоді він є, він був, і завжди буде! 03.11.2010 року |