За роками| У гарячих обіймах |
|
У гарячих обіймах, у словах дуже тихих Ти забудеш про біль, я забуду про лихо. Ми підемо у світло, пофарбуємо сірість, Докір кинем об землю, що до того носились. Ми пийнемо із уст, ми закриємо віки Ми залишимо іншим дикий стогін і крики. Ми розчиним лахміття, ми торкнемось тілами, Ми подивимось зовні те що коїться з нами. І у тиші дзвінкій, на солодкому лоні Ми щосили притиснем до надкрилля долоні. Не гукаючи слів один одне почуєм. Доведемо невірам, що кохання існує. 01.10.10 року |