Рубрики: Прохання долі на устах Давно зозуля вперше закувала, Давно плететься листя винограду. Вона давно уперше покохала, Давно й розсталась, бо пізнала зраду.
Давно гроза джерела напуває, Давно трава під росами радіє. Вона давно нікого не кохає, І вже, напевно, втратила надію.
Їй не потрібно ні, порад, ні згадок, Живе своїм, не слухає нікого… Але ж розлука – це лише початок Нових стосунків, почуття нового.
04.06.2010 року
|