Рубрики: Рідною

Давно зозуля вперше закувала,
Давно плететься листя винограду.
Вона давно уперше покохала,
Давно й розсталась, бо пізнала зраду.

Давно гроза джерела напуває,
Давно трава під росами радіє.
Вона давно нікого не кохає,
І вже, напевно, втратила надію.

Їй не потрібно ні, порад, ні згадок,
Живе своїм, не слухає нікого…
Але ж розлука – це лише початок
Нових стосунків, почуття нового.

04.06.2010 року