Рубрики: Ще трішки і мене порве Ще трішки і мене порве від ностальгії. Рятує, що збулися дві дуже давні мрії. Рятують не дзеркальні дороги і не пиво, А те що тут спокійно, а те що тут красиво.
По-перше – дивний стан душі у Амстердамі: Розкутість і свобода, в червонім сяйві дами... Вечірній Амстердам – таємний і охайний, А запахи надворі – це дещо надзвичайне!
По-друге це Париж, це Ейфелева Вежа, Це велич міст Європи, скажу без застережень. Сподобалась поїздка французькими містами, Там тихо, там домашньо, наче блукаєш снами.
Я також побував в Брюсселі політичнім. Це місто залишилось у серці хаотичним. Міцний великий центр будівлі, люди, квіти... Заглибишся – жебрацтво неначе в іншім світі.
Німеччина – як завжди чітка й прямолінійна Як і роки тому однакова, стабільна... За кілька днів звикаєш усе стає знайомим... Але чомусь так сильно душа кричить – додому!
|