Рубрики: Я думав про кохання Торкнулися вуста, торкнулися долоні... І відновилось сяйво на темно-сірім фоні. І у її душі мелодія заграла - Такої насолоди ні з ким не відчувала.
Як по його плечах проводила рукою, Він відчував нестримну енергію, рікою... Він забував про все, пов’язане зі світом, Бо напував себе її яскравим світлом.
І так було завжди, і так, звичайно, буде, Коли стріла Амура проколе наскрізь груди. Зіллються дві душі, серця наллються кров’ю... Це дивне відчуття, що хтось назвав любов’ю!
07.05.2010 року |