Рубрики: Я думав про кохання Палило сонце рівний горизонт. Сидів один, розпалював багаття. І сумував, пригадуючи сон, Що означав для нього так багато.
Пригадував і погляд, і слова, Думки і почуттів глибокий подих. Десь недалечко соловей співав, Біля межі, що з’єднує городи.
Вона була не поряд, але їх Єднали кілометри і дороги. Були об’єднані словами рим своїх, Хотіли більшого, але не мали змоги.
07.05.2010 року
|