Рубрики: Я думав про кохання Прости за дотики руки, Пробач невчасну дію. За неприховані рядки, Нестриману надію.
Пробач, що в поглядах, у снах, Вбачаю щось незриме. Мелодія в думках, словах, В моєму серці лине.
Прошу, сприйми усе як є. Я серцю підкорився, Коли джерельної води З твоїх очей напився...
Коли дісталася стріла Крилатого хлопчати... Тоді й зірвалися слова, Що не зумів змовчати.
26.04.2010 року |