За роками| Зима прощалась |
|
Зима, прощаючись, хотіла Притримати весняні дні. Розпорошила по землі Пір'їсті зірочки з білила. Лишила красномовний слід, Рядном засрібленої ночі, Що розтавало неохоче, Й втекло, безслідно, до обід. Але вночі – тріумф краси! Сніжинки, граючись, літали, Щоб ми і влітку пригадали, Зими прощальні голоси. 15-20.03.2010 року |