Рубрики: Я думав про кохання

Так хочеться почути: «Ти прийди,
Я обійму, я буду лиш з тобою»…
А що він зараз робить із собою?

Шукає недосяжної мети…

Лише поглянь, ну що ти їй даси?
Навіщо в тобі тішиться надія
Про те, що навіть думати не смієш.
Не повернеш колишньої краси.

Дивись, радій, на відстані. Минеться…
Він не рахманний! Хоче все зірвати,
Стереотипи знищити, відтяти..
Інакше він не зможе, бо зведеться…

Він їй віддасть усе, усе що має:
Крило, що вище сивих хмар здіймає,
Вітрило, що у синю даль несе,
Поділиться усім, що відчуває
І це іще не все…
                       Бо він кохає…

10.01.2010 року