За роками| Камінь на душі |
|
Коли кремезний камінь на душі, Незатишно, і холодок у серці. Ти висновків робити не спіши Про світ навколишній. І на себе не сердься. Подумай про солодкі голоси, Що солов’ї ночами залишають. Цвітіння квітів, сповнених краси, Дніпровські хвилі, що галери обіймають. Згадай, про пісню мами перед сном, І татове тверде повчальне слово. Спіймаєш промінь сонця за вікном. Утямиш, в чім життя... Воно чудове! |