За роками| Дарницький парк |
|
Убивці порубали в хмиз Дерева в Дарницькому парку. Я в нім красу знімав колись. Тепер дрючки, ломаки, скалки... Тріски летіли, під шумок, Цебто, у тім вина стихії, То винен сніг, то він намок Й зламав... Брехали лиходії. Із парку зроблено пустир, А що посіють – очевидно... Готель, стоянку, чи трактир... Навіть подумати огидно. Невже наш мер колись наб’є Бездонне черево грошима? І депутатів забере... Від їхніх дій – мій Київ гине. Колись на зміну їм прийдуть Не варвари, не їхні діти. Добробут, спокій принесуть. То буде! Тільки би дожити. |