За роками| Він трепетав від насолоди |
|
Торкаючись її руки, Він трепетав від насолоди. Слова, вражаюче легкі, Лягали, як пір’їнки, в воду. Їй вітер косу розплітав, Промінчик сонця їй всміхався. Він стільки літ її шукав, Знайшов – без тями закохався... Слова натхненні говорив, Рядки робилися листами. Коли не вистачало слів – Обмінювалися думками... 19.08.2009 року |