За роками| Не спить, відколи закохався |
|
Не спить, відколи закохався, Відколи уві сні прийшла. Не знав, не бачив... Здогадався, Коли зненацька підійшла І щось звичайне запитала… Ніщо не значили слова, Він певно знав, що то вона. Але вона того не знала. Зустрілись погляди і він, Щоб не на мить не відпускати, Хотів усе їй розказати, Про місто, про духовний дзвін Святої матінки Софії, Про інші Храми над Дніпром. І що то є для нього Київ, Увіковічений пером. Він так захопливо, цікаво, Про рідне місто віщував, Незчулася як покохала. Він у думках про це благав Амурів з стрілами влучними, Які поєднують серця. Просив в молитві у Творця Словами, діями своїми. 28.07.2009 року |