За роками| А що за тими ніжними словами? |
|
Розклала віти, наче коси діва, Колись була розкішна і вродлива... Розбещена вітрами-парубками Позбулась честі й волі із роками... А як шептали – слів таких не чула. І безтурботну долю обіцяли… Так і було, аж поки не поклали На сиві трави – і в собі відчула... І пестили, і коси розплітали. Не слухала, не бачила нікого… Насолодилися й безсовісно зламали. Навіщо ж так знущатися, для чого? Порозлітались. Тиша за ланами… Тепер шепочуть іншим, інші гнуться. До ніжних слів, до сильних, гарних в’ються. А що за тими ніжними словами?.. 30.06.2009 року |