За роками| Сину |
|
Я так тебе люблю, не уявляєш! Хоча, нажаль, не завжди поряд був, Я добре пам’ятаю, не забув: Як дивишся, всміхаєшся, зітхаєш. Я стільки часу не вділив тобі, Хотів, щоб ти не знав, що є нестатки, Щоб гордим був, що твої мама й татко Живуть у злагоді, у долі, в боротьбі За чистий дух, велике львине серце, За прагнення набутого знання, Щоб знав, що то є плід, а що стерня, І знав, що совість не збереш в відерце... Я дякую за те, що не підвів, За те, що маю гордість! Маю сина! Що ти - мій дух! Життя! Моя дитина! Вклоняюся... Ти вартий добрих слів! 25.06.2009 року |