Рубрики: Коли природа чиста і п´янка | Я думав про кохання
Мальованої ночі у саду Щебече соловей, аж серце зводить... Під ранок я прокинусь і піду За горизонт. Туди, де сонце сходить.
Пройду через луги, через поля, Через лісок, що річка омиває... Під задушевний голос солов’я Прийду до тої, що мене кохає...
Візьму в обійми, розплету косу, Нестиму на руках за осокори... Я пристрасть, я любов свою несу, Любов, що є величніша за гори!
|