Рубрики: Коли природа чиста і п´янка | Я думав про кохання

Мальованої ночі у саду
Щебече соловей, аж серце зводить...
Під ранок я прокинусь і піду
За горизонт. Туди, де сонце сходить.

Пройду через луги, через поля,
Через лісок, що річка омиває...
Під задушевний голос солов’я
Прийду до тої, що мене кохає...

Візьму в обійми, розплету косу,
Нестиму на руках за осокори...
Я пристрасть, я любов свою несу,
Любов, що є величніша за гори!