За роками| Затягнули чорні хмари |
|
Затягнули наче чари, Синє небо чорні хмари. Сивий вітер лихо віє, Жовте сонце вже не гріє. Чи то сонце марно світить, Чи зростають чорні квіти. У лісах посохло листя, Чорний камінь душу тисне. Розривається серденько, Бо шинкують світлу неньку. Чути стогін України, То царюють чорні тіні. І не видно дно тунелю, Скарб в очах, в душі – пустеля. Чорні руки загрібають, Чорні скрині набивають. Бережіться чорні люди, Чорним світ не є й не буде. Чорна нитка обірветься… То нікому не минеться! |