За роками| Я не чекав від долі подарунків |
|
Я не чекав від долі подарунків, Знесилила щоденна метушня. Серед не дуже вдалих візерунків, Старався, щоб не завелась мазня... Мої мазки стелились хаотично, Акценти не лягали полотном. І то мені було не зовсім звично, Бо я писав не маслом, а пером... Хотів намалювати щось суворе, Щоб душу проорало як ріллю, Я малював лани, з’являлись гори І деколи зривався від жалю. Але і в тім було безмежне диво Читалося усе без зайвих слів. Хай ті мазки лягали трішки криво – Передавали імпульс і мотив… 05.02.2009 року |