За роками| Як сумно жити без надії |
|
Як сумно жити у країні без надії, Коли державою керують олігархи. Де чесно, не здійсниш своєї мрії, Де злодії живуть наче монархи. Де створюють таке законодавство, Щоб вимусити красти на податках. Бо те, що йде в казну "в бездонне царство", Осіло у триповерхових "хатках"... Де їздять мери по зустрічних смугах, ДАІ боїться щось коментувати... За вкрадений батон тебе засудять, А вкрав мільйон – мерщій у депутати! Де підняли тарифи не в відсотках, А у рази... Щоб веселіше було, Транспортний збір, не стане їм у глотках... Про позитивне ми давно забули. Коли ті руки, що "ніщо не крали", Тебе, напевно, ладні задушити. Ти їм повірив, а тобі брехали... Як важко без надії й правди жити... |