Фотогалерея
Опитування
Вхід
Про вуличних музик |
Можливо, хтось уже і звик, До пісні вуличних музик, До професійних музикантів, Не визнаних, але талантів. Проходим гордо і не чуєм, Про що співають, що турбує І з чим він вийшов до народу За ту нікчемну нагороду. Чи хоче чимось поділитись, Чи хоче від проблем відбитись, Злетіти в небо вище птаха, Не через те, що він невдаха. Всю душу у пісні вкладає, Гордині, сорому не знає. Вживати «сором» – недоцільно, Бо він - митець, він просто вільний Від тих проблем, від тих кайданів, Що ми зривали на Майдані, Та розірвали павутиння Через довіру чи невміння В еліту вибирати гідних, Не влесливих, кумів чи рідних… Образливо-правдива вада: Який народ – така і влада… Призупинись хоч на хвилину, Послухай пісню, ту що лине, Не з уст, а з серця музиканта, Відчуй тепло душі таланта... |