Рубрики: Рідною | Я думав про кохання

Пройшла зима, весна настала.
Чи Ви листа мого читали?
Напевно ні, а я чекаю
На відповідь. Даремно маю
Надію. Ніжно обіймаю...

Побрязкує в парку ліхтар,
Вкладає світло, на доріжку...
По ній, от-от прийде поштар,
Листом мене стривожить, трішки...

Дізнаюсь все із тих рядків:
Про ночі, що без мене – кволі,

Про час, про довжину шляхів,
Про спів самотньої тополі...

Та листоноша не спішить,
Не прилітає голуб з неба…
Спливає вік, за миттю – мить,
Сумую, певно, так і треба...

21.11.2008 року