За роками| Палало небо |
|
Палало небо в літній вечір. Він ніжно пестив її плечі… Стояла, подих затаїла, Й поворухнутися не сміла. А десь за рогом скрипка плаче, Навіщо бавишся, юначе? Невже не бачиш, як палає Дівоче серце, що кохає? Твій голос, лагідний і мужній, Твій стан, стрункий і надпотужний, Хода легка, як вітер в полі, І очі сяють, наче зорі. З тобою піде світ за очі. Не кривди почуття дівочі, Поглянь в ті щирі оченята, Не дозволяй душі страждати... 09.09.2008 року |