Рубрики: Рідною | Я думав про кохання

Я дякую за те, що буде,
За те, що закипає кров,
За те, що так стискає груди
Хвороба на ім’я любов...

За очі, наче жар іскристі,
За погляд, що чарує вмить,
За поцілунки ніжні, чисті,
За слово, що змогло зігріть.

За сильний дух і ніжну душу,
За філософію життя,
За те, що можу, та не мушу,
За незабутні відчуття,

Пов’язані лише з тобою…
За той несамовитий стан,
За радість навпіл із журбою,
За те, що буде... не зі мною…

26.12.2008 року