Рубрики: Рідною | Хотів би щось змінити

Від сумнівів у грудях тисне,
Чи навмання, чи то навмисно,
Чи щось мене турбує знову
В осінній день, ще й на Покрову...

Здається все гаразд, та марно!
І ясне небо стало хмарним,
І вітер прапор рве нещадно,
Бо у серцях людей не ладно.

Зібрався люд під прапорами,
Щоб пригадати, біль і рани,
Нанесені у сорокові
Роки. Про ріки сліз і крові.

Про те, як нищили брат брата,
Безжальний гуркіт автомата.
Одні боролись за свободу,
Інші – за рівність для народу.

В цілому ціль була єдина:
Звільнити від ярма Країну.
Була в тій боротьбі різниця
У ворогах, для Українця

Для нього ворог, той хто хоче
Відтяти у жінок жіночність,
У полі, з ранку і до ночі
За трудодні, натомість грошей…

Не можна й дулом автомата,
Господаря в колгосп загнати,
Забрати все, геть до зернини,
Щоб знищити його родину...

Насильство не поверне втрати,
Радянських чи УНА солдатів
І замість слів та жестів грізних
Хоч щось зроби задля Вітчизни!

15.10.2008 року