Від нього не залишилося слідів В її очах, думках і на стежині... І як це сталося - ніхто не скаже нині. Без сумніву, він того не хотів, Але й вона... Обоє в тому винні.
Команда ложила! Ложила на всех! На нас, на болельщиков и на трибуны. Олимпа достали! Взял на душу грех, И передал грекам поводья фортуны.
Куда подевались отвага и честь, Задор богатырский Великой России. Казалось бы, ноги и головы есть! Соперник – так-сяк... А победу-то – слили.
Ну ладно бы немцы, испанская рать... Сломались мечи… Но доспехи – не ржавы... Боюсь, что десятку убогих – насрать На славу, престиж необъятной Державы.
А может быть продали бой за гроши, Пытаясь сместить своего воеводу? Полны сундуки, а в карманах – шиши Стране и ее трудовому народу.
Повтікали сніги із, весною розкритого, міста. Майже тепло, жвавішими стали худенькі пташки. Так було рік назад, так і десять, і тридцять, і – триста… І надалі так буде, в прийдешні роки і віки...
Вже от-от – по-скидається дещо з важкої одежі, Легше дихати стане, всередині – щось закипить... І почне підривати гормони за обрій, а мозок – за межі! Так захочеться знову і знову прожити спокусливу мить...
Крізь свободу вікна, промінь сонця залізе у ліжко. Вмить таке відчуття, наче знову занурився в Рай... І товстенькі, кривенькі, довгенькі чаруючі ніжки, Поведуть вдалечінь, на край світу, а може – за край...
І у захваті, в чарах яскравих плодів потепління, Я долонями стисну лице, як в дитинстві, колись… І подякую весну й природу, та інші Господні створіння, Що тепло відродилося – зовні, в середині, скрізь.
Поглянь – іде красуня, всміхаючись до неба... Вдихаючи повітря на повні гарні груди. У неї є коханець, мабуть такий як треба! Ви це не помічали? Скажіте добрі, люди.
Якщо нова машина у гаражі, щороку, Як пташечка щебече, завжди щаслива вранці. І подруги оббрешуть зухвало як сороки, То в неї, безперечно, у серці два коханці.
Якщо усе це разом, скажімо – «на халяву» Тягає кишенькову собачку за собою... Є все, а для розваги, ще має власну справу, Заправку, чи кав’ярню ... то тих коханців – троє!
Яка у кого пристрасть, які у кого форми! Я можу нескінченно жувати цю проблему. Чи то заради втіхи, чи гаманець – заповний... Залежно не від статі – у всіх свої гареми.
За роками
